Діагностика слуху проводиться із застосуванням як об’єктивних, так і суб’єктивних методів обстеження.
Найбільш поширеним методом суб’єктивної діагностики слуху є тональна порогова аудіограма.
Це одна із складових повного аудіологичного обстеження для визначення стану слуху. Вона є дуже важливою для окреслення напрямку подальших обстежень, для визначення діагнозу захворювання, для призначення курсу лікування, оцінки його эфективності та результатів, для підбору слухового апарата і таке інше. Тому достовірність результатів тональної аудіометрії – один з ключових факторів вірності планування подальших дій з пацієнтом.
Точність аудіограми залежить від низки факторів, та в основному їх є три – аудіометр, пацієнт та кваліфікація спеціаліста – сурдолога/аудіолога.
Аудіометр – це прилад, що потребує точного калібрування, тобто тестові сигнали повинні мати чітко визначені рівні гучності.
Порогова аудіометрія – це суб’єктивний метод дослідження, тому брак досвіду або надлишкові зусилля почути зі сторони пацієнта можуть призводити до помилки в аудіометричних обстеженнях. Лікар, з однієї сторони, повинен зуміти оцінити проблеми, що має пацієнт, допомогти йому разобратися в своїх відчуттях, пояснити помилки, зрозуміти складнощі та надати йому рекомендації як справитися з ними, а з іншої – повинен держати під контролем аудіометр, пацієнта та всю процедуру обстеження.
Виходячи з цього, маємо зазначити, що класична тональна аудіометрія має свої обмеження за віком пацієнта та його здатності адекватно сприймати процедуру креслення аудіограми. Тому дітям 3-5-ти років, а також у пациентам, що мають вади сприйняття, досить важко отримати достовірні данні.
В середньому, для проведення аудіометрії дорослої людини витрачається біля 30 хвилин.
Пацієнт отримкє графік, що відображає пороги повітряної та кісткової провідності звуків в розрізі частот, а також результати додаткових тестів слуху. Люди з визначеним зниженням слуху повинні обстежуватися не менше ніж 1 раз на рік.
Мовна аудіометрія є основним методом визначення стану слуху до та після протезування та оцінки якості слухопротезування. Вона доповнює порогову аудіограму та дозволяє більш точно підібрати та налаштувати слуховий апарат з метою досягнення максимально можливої розбірливості мови. В ході обстеження пацієнт проходить серію мовних тестів різного рівня складності, повторюючи слова, що чутні у навушниках. Спочатку тести проводяться без слухового апарату, а потім у слуховому апараті. Лікар фіксує слова, що були вірно вимовлені пацієнтом. В кінці тесту лікар вираховує відсоток слів, що пацієнт зрозумів вірно за певного рівня звукового тиску. Цей відсоток характеризує роспізнавання мови пацієнтом в слуховому аппараті та без нього.
Особливістю мовної аудіометрії є те, що на відміну від інших методів обстеження вона дозволяє не тільки лікарю, але й пацієнту об’єктивно оцінити стан власного слуху та ефективність слухового апарату.
Для дітей передбачено окрему серія мовних тестів. Це обумовлено їх обмеженим словарним багажем. В кожному тесті виконуються типові слова для конкретної вікової групи.
В нашому центрі цей метод діагностики слуху є невід’ємною частиною аудіометричного обстеження.
Об’єктивні методи діагностики слуху з використанням спеціального обладнання.
На даний час в медичному центрі Інфотон доступна об’єктивна автоматична процедура аудіометрії ASSR (КСВП). Дослідження ASSR (КСВП) можливо інтерпретувати як електрофізіологичну відповідь мозку на швідкі слухові стимули. Мета ASSR полягає в тому, щоб створити аудіограму, за якої можна відповісти на питання щодо стану слуху, втрати слуху та про способів реабілітації слухової функції.
Система реєстрації ASSR (КСВП) дозволяє отримувати статистично дійсні аудиограми для новонародженних та дітей перших років життя, а також для пацієнтів, які не здатні, або не бажають приймати участь в традиційних аудіометричних тестах. Алгоритм роботи ASSR базується на статистичних даних реєстрації відповідей мозку з метою визначення чи доходить тестовий сигнал до мозку, та, якщо так, то який є поріг слуху.
Єдина пересторога для проведення ASSR – бажано, щоб пацієнт спав під час процедури реєстрації. На голову пацієнта наклеюються электроди, до яких приєднується комп’ютерна система для ре’страції відповідей головного мозку. Тестовий сигнал подається у вухо через навушники – внутрішньовушні чи головні. Реєстрація даних виконується одночасно для 2-х вух по 4-ї частотах.
У якості скрінінгового методу для виявлення порушень слуху у дітей перших років життя широко використовується реєстрація отоакустичної эмісії – або викликаної затриманої отоакустичної эмісії (ТЕ ОАЭ), або ОАЕ на частоті продукту викривлення (DP).
Необхідність аудіологичного скрінінгу викликана тим, що часто батьки дітей зі зниженим слухом дуже пізно звертаються за медичною та педагогічною допомогою, що погіршує проведення реабілітації та сучасної адаптації таких дітей у суспільство. Крм того, багато пагано чуючих дітей мають ще й психоневрологічні проблеми та їх обстеження можливе тілько з використанням об’єктивних, коротких за часом методів діагностики.
DP ОАЭ не тільки дозволяє виявити дітей з підозрою на сенсоневральну пригоухуватість, але й оцінити функціональний стан внутрішнього вуха в умовах ішемії головного мозку різного ступеню. В той же час емісія ТЕ значно залежить від стану середнього вуха та стану барабанної перетинки, що нерідко призводить до помилкового результату, що становить більше 5%, що невиравданно збільшує час рекєстрації эмісії. До того ж реєстрація эмісії ТЕ, витоком якої є наружні волоскові клітини завитка, не забезпечує виявлення ретрокохлеарної патології.
Реєстрація слухових викликаних потенціалів стовбуру мозку дозволяє оцінити стан слухового проходу шляху провідності від завитка до кори головного мозку. Процес запису СВП потребує значного часу, оскільки данні записуюються на одній частоті та на якій-небудь одній інтенсивності тестового сигналу.
Реєстрація данних за методом ASSR та СВП мають важливі відмінності.
Алгоритм ASSR використовує амплітуди та фази стимулу в спектральній області, а також звукові стимули, що повторюються, та мають високу частоту повторень, тоді як алгоритм реєстрації СВП використовує клацання, або короткі тонові сигнали з відносно низькою частотою повторення.
Інтерпретація результатів реєстрації СВП частіше за все залежить від лікаря, який розглядає форми хвилі на графіку та суб’єктивно вирішує, присутня відповідь або ні. Визначення чи присутня відповідь стає все більш та більш складним завданням по мірі наближення до істиного порогу, однак ця відповідь (або її відсутність) і є метою дослідження. ASSR використовує більш складний, але об’єктивний, заснований на статистиці, математичний алгоритм виявлення порогів слуху.
Інший вид об’єктивного обстеження середнього вуха – імпедансометрія. Її проводять, вимірюючи тиск повітря у зовнішньому слуховому проході (тимпанометрія) або за виникненням рефлекторних скорочень стременного м’язу (акустична рефлексометрія).
Різноманітні патологічні процеси призводять до змін характеристи середнього вуха. За отриманими кривими можливо оцінити стан середнього вуха, а також виявити вади, що є основою тих або інших станів. Розмір піку кривої тимпанометрії зменшується за наявності запальних та рубцових процесів в середньому вусі, у разі появи у барабанній порожнині ексудата та крові, у разі крововиливів у барабанну перетинку, її перфораціях або втягнутості, що виникає у разі порушень вентиляційнї функції слуховой труби, у випадку отосклерозу та інших механічних факторах, що перешколжають звукопроведенню.
В цілому, імпедансометрія дозволяє провести диференціальну діагностику патології середнього вуха та отримати уявлення про функції шляху провідності слухового аналізатора до рівня перетину слухового шляху.
В даний час активно впроваджуються в практику універсальні програми скринингу слуху новонароджених. При цьому для встановлення остаточного діагнозу, за умов від’ємного результату скрінингу з використанням реєстрації різноманітних класів отоакустичної ємісії та слухових викликаних потенціалів вимагається проведення тимпанометрії. Однак треба зауважити, що тимпанограми з використанням стандартного низькочастотного зондового тона у дітей перших років життя не є інформативними та достовірними. Можливі випадки, коли діти від 6 місяців до року, що демонструють появу стандартних 226 Гц тимпанограмм навіть за підтвердженої патології среднього вуха. Також в цій віковій групі можливе отримання патологічних тимпанограм (тип В) на тоні 226 Гц за умов нормального стану среднього вуха та отримання складних тимпанограм з зубцями, що є проблемою для інтерпретації.
Сучасні дослідження демонструють, що нвйкращий вибір тимпанометрічної зондової частоти для дітей у віці до 6 місяців – це 1000 Гц, а низкочастотна тимпанометрія (226 Гц) в цій віковій групі недостовірна та не повинна використовуватися. Це особливо важливо для розвитку універсальних програм скрінінгу слуху у новонароджених. За від’ємного результату скрінингу з використанням реєстрації різних класів отоакустичної эмісії та слухових викликаних потенциалів треьба проводити високочастотну тимпанометрію.